Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року у справі №825/856/14 Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року у справі №825/8...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року у справі №825/856/14

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2015 р. м. Київ К/800/39593/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі №825/856/14 за позовом приватного акціонерного товариства «Базис» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -ВСТАНОВИЛА:Приватне акціонерне товариство «Базис» звернулося з адміністративним позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами про: визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні висновку; зобов'язання Держцінінспекції України розглянути документи, подані позивачем 04.02.2014 р. під номером 110 і надати законний висновок.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Держцінінспекції України щодо неприйняття рішення по суті за поданими ПАТ «Базис» документами 04.02.2014 р. та зобов'язано відповідача розглянути подані позивачем 04.02.2014 р. документи та прийняти рішення відповідно до Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зміни цін на які підлягають декларуванню, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2013 року №967. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року змінене рішення суду першої інстанції. Вказано, що датою подання публічним акціонерним товариством «Базис» документів до Державної інспекції України з контролю за цінами є 05.02.2014 року. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись із ухваленими по справі рішеннями Державна інспекція України з контролю за цінами звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу приватне акціонерне товариство «Базис» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач на виконання вимог п.п. 4, 5 затвердженого постановою КМ України від 17.10.2007 р. №1222 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (далі - Порядок №1222) звернувся до Держцінінспекції України листом від 04.02.2014 р. №110 з проханням надати висновок щодо розрахунку економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін на молоко і молочні продукти (виробник ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат»). До вказаного листа позивачем були додані: пояснювальна записка щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на молоко і молочні продукти; довідка про результати економічного аналізу фактичних витрат з оптової реалізації у ПАТ «Базис» за грудень 2013 року; калькуляція витрат з реалізації на молоко і молочні продукти; копія договору з постачальником ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат»; копія договору з покупцем ПАТ «Базис» ДП «Фуршет-Центр»; копія договору з покупцем ПАТ «Базис» ПП «Седам-Маркет»; копія декларації про зміну оптово-відпускних цін виробника ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» на сметану 15%, 20%, молоко 2,5% в плівці, сир кисломолочний 4%, 7%, які запроваджуються з 25.11.2013 року; копія специфікації на готову продукцію ТОВ «Білоцерківський молочних комбінат» з 28.01.2014 р.

Листом від 07.02.2014 р. №100-704-11/968-14 Держцінінспекція України повідомила позивача, що ПАТ «Базис» для отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, при розрахунках собівартості молока і молочних продуктів не врахувало вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 року №373 «Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання». Крім того, зазначено, що до наданої калькуляції витрат з реалізації молока і молочних продуктів не надано підтверджуючих документів до кожної статті витрат, у зв'язку з чим відповідний висновок відповідач надасть після надання підприємством в повному обсязі документів, оформлених відповідно до вищезазначених постанов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем до Держцінінспекції України були подані всі передбачені чинним законодавством документи, підстав для неприйняття рішення по суті у відповідача не було. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що питання про надання чи ненадання висновку належить до дискреційних повноважень Держцінінспекції України, втручатися в які суд не вправі. Крім того, відповідачем не було у встановлений законодавством дводенний строк прийняте рішення про надання висновку або відмови у наданні висновку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення позивача зареєстроване службою діловодства відповідача 05.02.2014р., що є датою подання документів до Державної інспекції України з контролю за цінами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Згідно п. 1 затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 р. №236/2012 Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами Держцінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держцінінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення Держцінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань надає висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін для суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації соціально значущих продовольчих товарів, зміни цін на які підлягають декларуванню.

Відповідно до ч.4 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. N 1222) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з реалізації продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до територіальних органів Держцінінспекції такі документи: пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з довідкою про результати економічного аналізу фактичних витрат з реалізації; калькуляцію витрат з реалізації продовольчих товарів; копії договорів, пов'язаних з реалізацією продовольчих товарів, укладених з іншими суб'єктами господарювання; копію декларації зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари суб'єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва продовольчих товарів (у разі її наявності).

Зазначені документи засвідчуються підписом керівника суб'єкта господарювання, скріплюються печаткою і подаються не пізніше ніж за три робочих дні до запровадження оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

Згідно п.5 Порядку 1222 за результатами проведення аналізу документів, поданих суб'єктом господарювання, Держцінінспекція видає в порядку, установленому Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін (далі - висновки), суб'єктові господарювання, який провадить діяльність з: виробництва продовольчих товарів, - у семиденний строк; реалізації продовольчих товарів, - у дводенний строк.

Згідно абз.2 ч.2 Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зміни цін на які підлягають декларуванню (затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.08.2013 N 967) калькуляція собівартості виробництва продовольчих товарів та калькуляція витрат з їх реалізації подаються за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.4 Порядку 967 у разі коли документи подано в повному обсязі та з додержанням установлених цим Порядком вимог, Державна інспекція України з контролю за цінами або її територіальні органи проводять аналіз розрахунків планованих та фактичних витрат, що включаються до оптово-відпускних цін на продовольчі товари, під час якого перевіряються: обґрунтованість усіх статей витрат виробничої собівартості, урахування при їх визначенні планованого обсягу виробництва, галузевих технологічних нормативів (норм) матеріальних витрат, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, визначених на підставі прогнозних індексів зміни цін виробників; додержання вимог Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 373.

Таким чином, Державна інспекція України з контролю за цінами під час аналізу документів, поданих ПАТ «Базис», зобов'язана перевірити їх на предмет обґрунтованості усіх статей витрат собівартості та відповідності їх розрахунку вимогам Порядку формування цін на продовольчі товари.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. N 373) вимоги цього Порядку поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та реалізації продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання (далі - продовольчі товари).

Таким чином, посилання ПАТ «Базис», що воно не повинно керуватися вимогами даного Порядку 373 під час визначення оптово-відпускних цін не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними документами є документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, обґрунтованість статей калькуляції собівартості виробництва продовольчих товарів та калькуляція витрат з їх реалізації повинна підтверджуватися первинними документами, які фіксують факт віднесення витрат з реалізації продовольчих товарів до їх собівартості з дотриманням вимог, встановлених Порядком формування цін на продовольчі товари.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, розглянувши подані позивачем документи, вказав на необхідність подання до наданої калькуляції витрат з реалізації молока і молочних продуктів підтверджуючих документів до кожної статті витрат.

Тобто, ПАТ «Базис», в порушення зазначених норм зверталося до Держцінінспекції з документами, які не відповідають встановленим вимогам, і не відображають обґрунтованість необхідності зміни оптово-відпускних цін.

Таким чином, Держцінінспекція обґрунтовано відмовила ПАТ «Базис» у видачі висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування оптово-відпускних цін.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до помилкових висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Базис» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати